Історія школи

Історія виникнення і розвитку

Раухівської середньої школи І-ІІІ ступенів

 

 

 Раухівська загальноосвітня школа була заснована в 1946 році у військовому містечку Березівка-2 Раухівського гарнізону неподалік районного центру м.Березівка. Спочатку школа складалася з трьох невеличких  одноповерхневих будівель і була восьмирічною, а з 1954 року стала середньою. У школі навчалися діти з Рухівського гарнізону, с.Новоселівка, у старші класи приїжджали учні з с.Шевченкове та с.Маринове.

Першим директором школи був Гільмфарб Мойсей Самойлович, а завучем Білокінь Петро Миколайович. Незабутньою в пам’яті учнів залишиться талановитий вчитель, відмінник освіти Жулінська Лідія Борисівна. Ці високоосвічені та інтелігентні освітяни були зачинателями кращих традицій школи.

Цікавим  у житті школи була діяльність піонерської дружини імені Олега Кошового, яка зародилась у 1951 році на базі восьмирічної школи. В дружині було чотири піонерських загони. Учні листувалися з матір’ю героя та рідними Краснодонців, школами, де  навчались герої, відвідували місто Краснодон, був обладнаний музей молодогвардійців.

У 1956 році був перший випуск десятикласників — їх було 19.

Кращі атестати одержали учні: Буряченко Анатолій, Щадрукін Володимир, Грановська Ірина, Ковальов Юрій, який став науковим співробітником на кафедрі історії Ленінградського університету.

В школі добре була розвинена художня самодіяльність. У 1962-1963 навчальному році виступ шкільного колективу — танцювальна сценка «Шкільна полька» транслювалася по телебаченню.

Традицією школи було надавати допомогу колгоспам у вирощуванні та зборі урожаю.

З 1969-2009 р. — школу очолювала досвідчений педагог Бересан Валентина Миколаївна, учитель-методист, відмінник освіти України, педагогічний стиль якої відзначається творчим ставленням до навчально-виховного процесу, постійним пошуком нових ідей та впровадженням їх у життя.

1977-2000 р.р. — завучем школи був учитель фізики Стукал Володимир Васильович. Дуже популярним на той час у школі був фотогурток, яким керував завуч.

На початку 1980 року військове командування Рухівського гарнізону оголосило про будівництво нового корпусу школи. Керував будівництвом школи майор Теплов. Допомагали будувати школу й учні. Під девізом „Цегла + цегла = школа” організовувались трудові десанти, де учні, вишикувавшись ланцюжком, складали цеглу на платформи, які піднімались краном на ІІ і ІІІ поверхи. За рік школа була побудована. У підготовці її до навчального року приймали участь учні, батьки, шефи, учителі.

1980 -1981 навчальний рік почався у новому корпусі школи.

Відкривав школу генерал- полковник М.О.Фомічов, який і вручив директорові Бересан В.М. символічний ключ від школи.

У 1980 році було  побудовано новий корпус школи — триповерховий будинок зі світлими просторими класами, великим спортивним залом, актовим залом, їдальнею та майстернями з трудового навчання. Біля школи великий спортивний майданчик. Зараз школа потопає в оточенні каштанів, тополь, беріз.

У 1980 році у школі налічувалось до 700 учнів, у класах було до 40 учнів. Навчання  здійснювалось у дві зміни. Школа спочатку була з російською мовою навчання, а у 1992 році  було набрано перший клас з українською мовою навчання. До цього часу є паралельні класи з російською та українською мовами навчання.

Завжди тісним було співробітництво школи з шефами- військовими частинами льотчиків, ракетників. З 1980 року з’явились хороші традиції, які відбувались щорічно .

Гра „Зарниця” проводилась разом з шефами-військовими, з учнів формувалися загони, розроблялися завдання, плани операцій; гра проходила біля Малахівського лісу, закінчувалась польовою кухнею та привалом біля багаття, піснями. Солдатська каша тоді була найсмачнішою.

До Дня перемоги — 9 Травня проводились паради юноармійських  військ та конкурс строю і пісні. Кожен клас вибирав рід військ: моряки, танкісти, льотчики, прикордонники, ракетники, готували обмундирування, розучували пісню, вчилися йти строєм та виконувати команди. Парад приймали командування шефів та директор школи.                                                                 

Під керівництвом учителя військової справи Скрипникова Анатолія Івановича у підвальному приміщенні школи був обладнаний тир, де учні опановували уміння стрільби. Щорічно проводились змагання „Нумо, хлопці!”А у травні місяці щороку вібуваються змагання з цивільного захисту.

Воєнно-патріотичне виховання учнів сприяло тому, що багато випускників школи продовжували традиції батьків — ставали військовими.

Улюбленим заходом для учнів був туристичний зліт, який проводився щоосені у Малахівському лісі, де цікавим змаганням була спортивна естафета, конкурси кашоварів та художньої самодіяльності; кожен клас ставив палатку, готував свою емблему, газету. 

Під керівництвом завуча з виховної роботи Усаніної Ольги Олексіївни готувалась команда ЮІД – юних інспекторів дорожнього руху, яка займала І місце в районних змаганнях  5 – в обласних.

На високому рівні виконувалось  у школі трудове навчання. Між школою та Одеською швейною фабрикою ім. Воровського був заключений договір, згідно якого дівчата старших класів на уроках суспільно-корисної праці шили фартухи та постільну білизну; хлопці, згідно домовленості з колгоспами, збивали ящики для овочів.

Цікавими й романтичними для старшокласників у 60– 90 роках були табори праці й відпочинку, які розташовувались на березі лиману біля села Гуляївка — колгосп ім. Калініна, де учні допомагали колгоспу у вирощуванні овочів та відпочивали. Вкінці табору проводилось „ Свято Нептуна”.

Незабутніми для учнів залишаться вчителі трудового навчання: Ногін Іван Микитович- термін роботи в школі біля 30 років, Руссов Юрій Миколайович- в школі 22 роки, Кухарук Богдана Петрівна – 15 років, дуже любила пісню, виховувала в учнів любов до українських традицій.

Цікавими були фестивалі дружби народів, де кожен клас представляв певну народність та її традиції.

У 80-і роки  дуже популярним у школі був вокально-інструментальний ансамбль під керівництвом учителя музики Огарьової Вікторії Іванівни, який зі своїми виступами побував у Болгарії. У 80–90 роках активно розвивалась художня самодіяльність вчителів: діяв хор, танцювальні та вокальні ансамблі                       

Після того як у 1998 році Рухівський гарнізон було розформовано, військове містечко було перейменовано в смт. Раухівка. На сьогоднішній час у школі 23 класи, у яких навчається 362 учні.