Сьогодні весь світ збожеволів на гаджетах: смартфонах, планшетах і іншої цифрової техніки. Разом з ними в світ проникає вірус цифрового слабоумства. І це не жарт, це діагноз. У 2007 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей - представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам'яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією. Дослідження показують, що в мозку представників цифрового покоління спостерігаються зміни, схожі на ті, що з'являються після черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції - недоумства, яке зазвичай розвивається в старечому віці.

У це складно повірити, але середньостатистичний семирічний європеєць вже провів біля екранів більше року свого життя (по 24 години на добу), а 18-річний - більше чотирьох років!

Хочеш сказати, що зараз зовсім інші діти? Так, діти інші, але мозок у них такий же, що був у людини тисячу років тому, - 100 мільярдів нейронів, кожен з яких пов'язаний з десятьма тисячами собі подібних.

Мозок потрібно розвивати і годувати. Всі наші думки, дії, рішення складних завдань і глибокі роздуми залишають слід в нашому мозку. «Ніщо не може замінити того, що діти отримують від власного, вільного і незалежного мислення, коли вони досліджують фізичний світ і стикаються з чимось новим», - стверджує британський професор психології Таня Бірон.

Ти будеш шокований, але з 1970 року радіус активності дітей (простору навколо будинку, в якому діти вільно досліджують навколишній світ) скоротився на 90%! Світ стиснувся до екрану смартфона. Діти забули і, що ще гірше, просто не знають, як це - бігати під дощем, пускати кораблики, лазити по деревах або просто базікати один з одним. Вони годинами сидять, втупившись у свій смартфон. Але ж їм необхідно розвивати свої м'язи, знати про ризики, які приготував для них світ, і просто взаємодіяти зі своїми друзями. «Дивно, як швидко сформувався абсолютно новий тип середовища, де смак, нюх і дотик не стимулює, де більшу частину часу ми сидимо біля екранів, а не гуляємо на свіжому повітрі і не проводимо час в розмовах віч-на-віч», - каже Сьюзен Грінфілд . Нам безумовно є про що хвилюватися.

Мозок формується, коли є зовнішні стимули і чим більше їх буде - тим краще для мозку. Тому дуже важливо, щоб діти досліджували світ фізично, але не віртуально. Це потрібно зростаючому мозку, як і тисячу років тому.

Також дитині потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні вийти з Інтернету і відірватися від комп'ютерних ігор. Це сильно скорочує тривалість їх сну і веде до порушень. Яке може бути розвиток, коли ти втомлений і у тебе болить голова, а шкільні завдання ніяк не лізуть в голову ?!

Ти запитаєш, як же цифрові технології можуть змінити мозок дитини? По-перше, кількість зовнішніх стимулів обмежується через одноманітного проведення часу в Інтернеті. Дитина не отримує необхідного йому досвіду, щоб розвинути досить важливі ділянки мозку, які відповідають за співпереживання, самоконтроль, прийняття рішень ... А те, що не працює, відмирає. Адже у людини, який перестав ходити, атрофуються ноги? Діти не звикли запам'ятовувати інформацію - їм простіше знайти її в пошукових системах. Ось тобі і проблеми з пам'яттю. Вони її абсолютно не тренують.

Думаєш, що діти стали набагато розумнішими завдяки Інтернету? А чи знаєш ти, що нинішні одинадцятилітні виконують завдання на такому рівні, який демонстрували восьми- або Дев'ятирічні діти 30 років тому. Дослідники відзначають, що однією з основних причин цього є життя у віртуальному світі.